• BZ
  • Обзоры
  • Електронна партитура Gvido. Коли без нотного запису не обійтися

Електронна партитура Gvido.
Коли без нотного запису не обійтися

Музичний планшет або електронна партитура Gvido - надійний і зручний нотний зошит для об'ємних і складних партитур. Гортати сторінки, робити позначки, змінювати, зберігати їх і ділитися з колегами, музиканти можуть легко та швидко. Здається, переписувачі партитур залишаться без роботи ...

28 февраля 2019
Поделитесь
с друзьями:
Електронна партитура Gvido.
Коли без нотного запису не обійтися

Ідеального носія інформації не існує, у кожного свої недоліки: папір занадто недовговічний, електронний Gvido залежить від електрики.

Представивши iPad у 2010 році, корпорація Apple змінила світ. Тепер планшет — це і книги, і документи, і навіть меню в ресторанах. Тим не менш, у багатьох випадках використовувати папір все ще зручніше. Наприклад, в класичній музиці. Складні твори для оркестру, де кожен інструмент — невід'ємна частина гармонії, часто займають по кілька десятків сторінок нотного ряду. Ідеально запам'ятати все вкрай важко, тож перед кожним оркестрантом, включно з диригентом, стоять пюпітри з партитурами. До того ж, музиканти часто роблять позначки на нотному папері, щоб не забути важливі нюанси. Але сучасній техніці до снаги й такий виклик, особливо, якщо за справу беруться японці. Саме вони і придумали Gvido.

Gvido

Gvido — це електронна партитура у вигляді книжки з двома чорно-білими екранами, побудованими за технологією електронного паперу Carta виробництва американської компанії E Ink Corporation, яку використовують в більшості сучасних електронних книг. Такий формат, після ряду практичних випробувань, виявився найвдалішим, хоча розробники і відзначають, що це відчутно позначається на ціні пристрою. Діагональ кожного дисплея 13,3 дюйма, ширина пристрою 19 дюймів при вазі 660 грам. І це дійсно дуже зручно для читання, і не тільки нот.

Gvido

Взаємодіяти з екранами зможе лише комплектний стилус виробництва компанії Wacom. Записи можна робити прямо поверх нот, а потім змінити, стерти назавжди або зберегти в окремому файлі, прикріпленому до основного. Зберігати можна до 100 художніх шарів і ділитися зміненим документом з усіма зареєстрованими користувачами Gvido Service. Силіконовий наконечник стилуса згодом зношується, тож наявність пари запасних дуже тішить. Додається до набору й пінцет для їх заміни. Після того, як сучасні грифелі прийдуть в непридатність, можна купити нові на офіційному сайті виробника.

Gvido

Ручне управління у Gvido теж є. Наприклад, щоб перегорнути сторінку, досить торкнуться пальцем невеликої сенсорної кнопки на торці, миготливий зелений індикатор повідомить про те, що команда виконується. Це набагато зручніше й швидше, ніж перегортати сторінку паперової партитури. Плюс в програмному інтерфейсі є безліч різних налаштувань адаптації відображення нот, на кшталт того як це зроблено у популярних застосунках forScore і Newzik. Порядок сторінок також можна міняти, як заманеться. Наприклад, на повторювані відрізки у творах можна запрограмувати і повторення відповідних сторінок.

Gvido

Зберігаються файли-партитури в Gvido у вбудованій постійній пам'яті об'ємом 8 ГБ, з яких користувачеві доступно трохи більше 4 ГБ. Якщо потрібен обширніший архів, допоможе карта пам'яті microSD, для якої є свій слот. Розпізнає пристрій тільки PDF-файли, проте вміє підключатися до Wi-Fi-мереж 2,4 і 5 ГГц для обміну даними.

Gvido

Музичний блокнот Gvido — міцний горішок, і як би він не впав (з рук, з пюпітра, разом з пюпітром, долілиць або на ребро), йому нічого не загрожує. Його назвали на честь реформатора музичної грамоти, ченця Гвідо д'Ареццо (Guido d'Arezzo), що жив у XI столітті. І це дуже символічно, адже Gvido теж піонер свого часу, який, можливо, в найближчому майбутньому стане такою ж повсякденною річчю для оркестрових музикантів, як електронний планшет для всіх нас.